День Благодарения

За усе дякуєте, бо така про Вас воля Божа в Христу Ісусові. Слава Господові за День Дяки, який ми святкували учора 4 грудня. Через проповідь пастора Олександра Сандуляк на основі вірша з 1 Фес. 5:18 Господь спонукав нас досліджувати серця, спонукаючи до більшої вдячності Богові.Вдячність Богові, за усе що Господь робить в нашому житті. Амінь!Слава всевишньому!
Господь усе тримає під контролем. Не думайте що Бог що те вам повинен. Він подарував нам життя, порятунок. Дякує Богові за усіх людей яких Він послав в моє життя, і я хочу служити Богові. Ми повинні дякувати Богові, але не венить Його за проиществие в нашому житті. Пам’ятаєте! Якщо так произашло, означає так завгодно Богові!

Творець всесвіту

Бог Творец і Законодавець!
Буття 1:1-В початку створив Бог небо і землю.
Іоанн 1:3-Все через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути.

Владика Всесвіту не був самотній у Своїх благодіяннях. Поряд з Ним був Той Хто розумів Його наміри і міг розділити з Ним радість давати щастя усім створеним істотам.

Усе в природі свідчить про Бога, але якнайповніше ми бачимо Його в Ісусові. Дивлячись на Ісуса, ми розуміємо, що слава нашого Бога полягає в тому, щоб дарувати. “Я.нічого не роблю від Себе, – сказав Христос.

СПАСЕНИЕ

Послання Єфесянам 2:8, 9: “Бо благодаттю ви врятовані через віру, і це не від вас, Божий дар: не від справ, щоб ніхто не хвалився”.

Божа робота!

Сьогодні, я хочу вам розповісти історію з мого життя. Ця прекрасний приклад, щоб показати вам як треба жити.

Кілька років тому, коли я не була віруючою. Багато часу я проводила удома, мені припало рано повзраслеть, і бути самостійною. Я люблю радувати маму своїми успіхами і самостійністю. І досі я намагаюся брати на себе відповідальність.

Усе розпочалося з того, що мама з роботи принесла маленьку гілочку від горіха. Вона посадила її перед хвірткою нашого будинку, але ця гілочка не прийнялася. Мені стало дуже жалко що гілочка загине і я подумала, а якщо я посаджу цю гілочку і за нею доглядатиму. Що произайдет? Я узяла і так і зробила. Це було перше дерево яке я посадила, але я посадила його від чистого серця.

Тепер це маленька гілочка виросла вище мене.
Зовсім нещодавно я стала віруючою і як- те я почула притчу сіяльнику і про чотири види грунту. Що тільки один з один дає плід.
Можна порівняти це деревце з вірянином Хрестианином. Усе життя будуть різні випробування, але Господь не залишить гинути.

Господь допоможе нам піднятися, але це так само залежить від нас самих. Чи Хатим ми піднятися і рости.
Адже я розповіла вам цю історію не для того, щоб нахвалятися що росте у мене перед будинком. Цією розповіддю я хочу вам донестим, що Господь дає нам волю вибору.

Живи сьогоденням, живи з Богом!

Ми часто думаємо про минуле, згадуючи як же усе було добре, але треба пам’ятати, що минулого не вiртати. Ми неможем жити минулим, ми живемо в сьогоденні. Господь піклується про кожного, Він любить кожного з нас. Навіть, коли я розповідаю свою історію що відбувалося зі мною колись. Я знаю, що Господь зі мною, Він допоможе мені жити далі. Коли ми стараємося, що або згадати хороше це незавжди просто. Погані події згадуються частіше. Згадуючи про глибоке минуле, мені хочеться плакати, боляче на душі. Але хочу сказати що не до чого ридати про минуле, якщо тепер усе
змінилося.
Пам’ятай! Якщо так сталося, означає так повинно було бути. Значить! Так завгодно Богові.
Я розповім тобі про себе, адже я була упертою дитиною. Я завжди намагалася бути самостійною. Я ніколи у своєму житті не думала що я увірую в Пани Ісуса Хреста. Я виросла в сім’ї де в житті ні коли не говорилося про Бога. Я виросла без батька. Мені було дуже складно, мене ні хто не розумів, але настав час коли Господь презвал мене. Я не шкодую про цей вибір у своєму житті. Так, мені було складно коли стали відвертатися мої друзі і близькі. Навіть мама стала проти мене. Але, я не відступила. Тепер моя мама увірувала в Пани і я дуже щаслива. Мені складно згадувати про минуле, але я намагаюся жити сьогоденням з Господом. Не відвертайся від Бога, Він любить тебе і допоможе тобі в усьому. Головне, проси у Бога Мудрості, сил і терпіння.

За що я благадарна Богові!

У мене дуже багато питань, і відповідей я не завжди нахажу. Я не люблю коли мене учать або потикають мені. Люблю бути самостійною.Найбільше питання – це за що ж я благадарна Богові?

Я довго думала над цiм питанням, і знаю, що повинна відповісти сама собі.

Роздумувала над тим, як я жила і не помічала Бога. Тільки зараз я знаю відповідь на це питання.

Я благадарна за це життя, за цей мир, за цю прекрасну мить. Самого мого народження Господь став закликати мене до себе. Він врятував мене від смерті багато разів.

Я помітила, що ми згадуємо про Бога, тільки коли нам погано. Але це зовсім не правельно. Господь ні коли не забуває про нас. Любить нас такими які ми є. Я благадарна Богові за Його любов до мене, за розуміння.

Ніхто не зрозуміє мене краще як Господь

Я закликаю тебе подумати, над тим, як ти відносишся до Бога!…

Цього літа в Херсонській області пройшов фестиваль християнської молоді.
У рамках фестивалю були проведені семінари на теми: “Лідерство серед молоді”, “Серце прихильника”, “Здорові стосунки в шлюбі” а так само майстер-класи по виготовлення прикрас і уроки Англійської мови.

Життя не самотність!

Я не можу сказати, що я самотня, адже це буде брехня. Життя – не
самотність, ми не можемо бути самотніми. Навіть якщо від нас усі відвернуться, треба пам’ятати, що Господь ніколи від нас не відвернеться. Я з упевненістю можу сказати що я ніколи не буду самотня, адже я з Господом.

Іноді в житті у нас бувають величезні випробування, але Господь не дає нам випробування понад силу, яких ми не зможемо здолати.

Життя прекрасне! Радійте кожному дню, адже такого прекрасного дня не повториться ніколи. Життя – це час і якщо хто скаже, що жизнь-це гроші, то це брехня.
Якщо говорять що життя – цей час і ми не можемо бути самотніми, адже з кожним днем з нами що або відбувається.

Будь упевнений в Господові! Знай, що Господь – Єдиний, Хто від тебе не відвернеться.

Свідоцтво мого життя.

Здрастуйте! Мене звуть Світлана, мені 15 років, я вчуся в школі. Але найголовніше, я вірю в Пани Ісуса Хреста. Сьогодні, я хочу вам розповісти, як я жила раніше не знаючи Господа.

Я виросла в не верущей сім’ї. І тим більше зростала лише з мамою. У суспільстві якому я зростала по міма будинку, це були мої однокласники і сусіди. Завжди коли я знаходилася в цьому суспільстві мені було не затишно і не інтерестно. Але не дивлячись на все, це суспільство мене псувало. Сама не помічала як з часом ставала такою ж. Хоч мені було 10 років але у свої 10 років поводилася не дуже культурно.

У тому ж році, мене покусала собака, в той момент я не розуміла, що відбувається, і той день здавався мені послендім. Я не розуміла, чому це все відбувається. Крім цього мені ні хто не допоміг вибратися з пащі собаки. Адже тільки Бог був зі мною в той момент, тільки Він знає як мені було. Після пригоди, моє життя пішла на перекосяк.

Часом ми думаємо, що у нас є справжні друзі. Але це просто ілюзія. Я переконалася, що коли тобі погано і ти потребуєш допомоги, у тебе не виявиться не одного друга. З тих пір у моєму житті відбувалися різні пригоди, Господь покликав мене, і з кожним разом, я убіждалась, що я потребую Бога.

Така маленька історія змінила хід мого життя. Господь став для мене єдиним справжнім другом. І тільки зараз, я розумію, як сильно Господь мене любить.
Я закликаю Вас подумати над тим як ви ставитеся до Бога!